1-а царів 18:31
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І взяв Ілля дванадцятеро каміння, за числом племе́н синів Якова, до якого було слово Господнє, говорячи: „Ізра́їль буде їм'я́ твоє!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
We left the prophet Elijah wrapt up in obscurity. It does not appear that either the increase of the provision or the raising of the child had caused him to be taken notice of at Zarephath, for then Ahab would have discovered him; he would rather do good than be known to do it. But in this chapter his appearance was as public as before his retirement was close; the days appointed for his concealment (which was part of the judgment upon Israel) being finished, he is not commanded to show himself to Ahab, and to expect rain upon the earth (Kg1 18:1). Pursuant to this order we have here, I. His interview with Obadiah, one of Ahab's servants, by whom he sends notice to Ahab of his coming (Kg1 18:2-16). II. His interview with Ahab himself (Kg1 18:17-20). III. His interview with all Israel upon Mount Carmel, in order to a public trial of titles between the Lord and Baal; a most distinguished solemnity it was, in which, 1. Baal and his prophets were confounded. 2. God and Elijah were honoured (v. 21-39). IV. The execution he did upon the prophets of Baal (Kg1 18:40). V. The return of the mercy of rain, at the word of Elijah (Kg1 18:41-46). It is a chapter in which are many things very observable.
Відкрити джерело ↗18:31-32 The twelve stones that Elijah used to rebuild the altar in the name of the Lord should have reminded the people that God had a prior claim as the redeemer of all Israel (cp. Josh 4:1-11; see Isa 41:14; 49:26).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Аж до цього дня вони роблять за колишнім правом, — вони не бояться Господа, і не роблять за уставами своїми та за правом своїм, ані за Зако́ном, ані за заповіддю, як наказав був Господь синам Якова, якому дав ім'я́ Ізраїля.
І промовив до нього: „Як твоє ймення!“ Той відказав: „Яків“.
І сказав йому Бог: „Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізра́їль буде ім'я́ твоє“. І назвав ім'я йому: Ізра́їль.
А дванадцять тих ка́менів, що взяли́ з Йорда́ну, Ісус поставив у Ґілґалі.
збудовані на основі апо́столів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос,
Мур воно мало великий і високий, мало дванадцять брам, а на брамах дванадцять анголів та ймення написані, а вони — імення дванадцятьо́х племе́н синів Ізраїля.
І написав Мойсей всі Господні слова. І встав він рано вранці, та й збудува́в же́ртівника під горою, та дванадцять кам'яни́х стовпів для дванадцяти́ Ізраїлевих племе́н.
Того ча́су, — говорить Господь, — для всіх ро́дів Ізраїля стану Я Богом, вони ж Мені стануть наро́дом!
І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.
I прине́сли в жертву на свято відно́влення того Божого дому: волів — сотню, баранів — двісті, ягнят — чотири сотні, а козлят у жертву за гріх за всього Ізраїля — дванадцять, за числом Ізраїлевих племе́н.