1-а царів 14:26
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І позабирав він скарби́ Господнього дому та скарби дому царе́вого, — і все забрав. І забрав він усі золоті щити́, що Соломон поробив був.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The kingdom being divided into that of Judah and that of Israel, we must henceforward, in these books of Kings, expect and attend their separate history, the succession of their kings, and the affairs of their kingdoms, accounted for distinctly. In this chapter we have, I. The prophecy of the destruction of Jeroboam's house (Kg1 14:7-16). The sickness of his child was the occasion of it (Kg1 14:1-6), and the death of his child the earnest of it (Kg1 14:17, Kg1 14:18), together with the conclusion of his reign (Kg1 14:19, Kg1 14:20). II. The history of the declension and diminution of Rehoboam's house and kingdom (Kg1 14:21-28) and the conclusion of his reign (Kg1 14:29-31). In both we may read the mischievous consequences of sin and the calamities it brings on kingdoms and families.
Відкрити джерело ↗14:26-28 When Rehoboam replaced Solomon’s gold shields with bronze shields, it reflected the declining spiritual value of Rehoboam’s kingdom. The complete destruction of Judah and Jerusalem was avoided only when Rehoboam repented in response to the Lord’s word through the prophet Shemaiah (2 Chr 12:5-6, 12).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І взяв Аса́ все срібло та золото, позостале в скарбни́цях храму Господнього та дому царе́вого, та й дав його до руки́ своїх слуг. І послав їх цар Аса до Бен-Гадада, сина Тавримонна, сина Хезйонового, сирійського царя, що сидів у Дама́ску, говорячи:
І позабирав він звідти всі скарби́ Господнього дому та скарби́ дому царе́вого, і повідру́бував всі золоті речі, які поробив був Соломо́н, цар Ізраїлів, у Господньому храмі, як говорив Господь.
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
І була покі́нчена вся ця праця, яку цар Соломон зробив в Господньому храмі. І Соломон повно́сив освячені речі свого батька Давида; срібло й золото та речі дав у скарбниці Господнього храму.
Багато вчинив Ти, о Господи, Боже мій, Твої чу́да й думки Твої — тільки про нас, нема Тобі рівного! Я хотів би все це показати й про це розказати, та воно численні́ше, щоб можна його розпові́сти.