1-а царів 13:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до же́ртівника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою від же́ртівника, говорячи: „Схопі́ть його!“ І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In the close of the foregoing chapter we left Jeroboam attending his altar at Beth-el, and there we find him in the beginning of this, when he received a testimony from God against his idolatry and apostasy. This was sent to him by a prophet, a man of God that lived in Judah, who is the principal subject of the story of this chapter, where we are told, I. What passed between him and the new king. 1. The prophet threatened Jeroboam's altar (Kg1 13:1, Kg1 13:2), and gave him a sign (Kg1 13:3), which immediately came to pass (Kg1 13:5). 2. The king threatened the prophet, and was himself made another sign, by the withering of his hand (Kg1 13:4), and the restoring of it upon his submission and the prophet's intercession (Kg1 13:6). 3. The prophet refused the kindness offered him thereupon (Kg1 13:7-10). II. What passed between him and the old prophet. 1. The old prophet fetched him back by a lie, and gave him entertainment (Kg1 13:11-19). 2. He, for accepting it, in disobedience to the divine command, is threatened with death (Kg1 13:20-22). And, 3. The threatening is executed, for he is slain by a lion (Kg1 13:23, Kg1 13:24), and buried at Beth-el (Kg1 13:25-32). 4. Jeroboam is hardened in his idolatry (Kg1 13:33, Kg1 13:34). "Thy judgments, Lord, are a great deep."
Відкрити джерело ↗13:4-5 The paralysis of Jeroboam’s shoulder and arm and the fulfillment of the prophetic sign concerning the altar confirmed God’s omnipotence as well as his direct displeasure with Jeroboam’s apostate religion.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І коли б хто схотів учинити їм кривду, то вийде огонь з їхніх уст, — і поїсть ворогів їхніх. А коли хто захоче вчинити їм кривду, — той отак мусить бути забитий.
I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подали́ся назад, та й на землю попа́дали.
І розгні́вався Аса на прозорли́вця, і дав його до в'язни́ці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з наро́ду того ча́су.
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
А вони схопи́ли Ісуса, і повели́ до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“
І, позирну́вши на всіх них, сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той зробив, — і рука його стала здорова!
А людей, що при вході до дому зібрались, вони вдарили сліпотою, — від малого аж до великого. І ті попомучилися, шукаючи входу.