2-а Самуїлова 19:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А тепер устань, і говори до серця свої́х рабів. Бо присяга́ю Господом, якщо ти не ви́йдеш, то цієї ночі ніхто не буде ночува́ти з тобою, і це буде тобі гірше за всяке зло, що прихо́дило на тебе від молодости твоєї аж дотепер!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
David Reinstated in His Kingdom - 2 Samuel 19:1-39 In his passionate and sinful sorrow on account of Absalom's death David not only forgot altogether what it was his duty to do, in order to recover the affections of the people, so that Joab was obliged to remind him of this duty which was binding upon him as king (Sa2 19:1-8); but he even allowed himself to be carried away into the most inconsiderate measures (Sa2 19:9-14), and into acts of imprudence and injustice (Sa2 19:16-23, Sa2 19:24-30), which could not contribute to the strengthening of his throne, however much the affection with which he wished to reward the old man Barzillai for his faithful services (Sa2 19:31-40) might show that the king was anxious to promote the welfare of his subjects.
Відкрити джерело ↗We left David's army in triumph and yet David himself in tears: now here we have, I. His return to himself, by the persuasion of Joab (Sa2 19:1-8). II. His return to his kingdom from his present banishment. 1. The men of Israel were forward of themselves to bring him back (Sa2 19:9, Sa2 19:10). 2. The men of Judah were dealt with by David's agents to do it (Sa2 19:11-14) and did it (Sa2 19:15). III. At the king's coming over Jordan, Shimei's treason is pardoned (Sa2 19:16-23), Mephibosheth's failure is excused (Sa2 19:24-30), and Barzillai's kindness is thankfully owned, and recompensed to his son (Sa2 19:31-39). IV. The men of Israel quarrelled with the men of Judah, for not calling them to the ceremony of the king's restoration, which occasioned a new rebellion, an account of which we have in the next chapter (Sa2 19:40-43).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А Давид сидів між двома брамами. А вартівни́к пішов на дах брами на мур, і звів свої очі та й побачив, — аж ось біжить самі́тний чоловік.
І сказав до них цар: „Що́ буде добре в оча́х ваших, зроблю́“. І став цар при брамі, а ввесь наро́д повихо́див за сотнями та за тисячами.
І був розбитий Юда Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́.
I взяли вони Авесалома, та й кинули його в лісі до великої ями, і наки́дали над ним дуже велику могилу з каміння, а ввесь Ізраїль повтіка́в кожен до намету свого.
А як сонце захо́дило, нісся крик у табо́рі такий: „Кожен — до міста свого́, і кожен — до кра́ю свого́!“
І вставав Авесалом рано, та й ставав при дорозі до брами. І, бувало, кожного чоловіка, що мав супере́чку та йшов до царя на суд, то Авесалом кликав його та й питав: „З якого ти міста?“ І той говорив: „З одно́го з Ізраїлевих племен твій раб“.
І того дня ця перемо́га обернулася на жало́бу для всього народу, бо того дня народ почув, що казали: „Засмутився цар за своїм сином!“