2-а Самуїлова 19:37
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Трохи пере́йде твій раб із царем за Йордан. І чого́ цар висві́дчує мені оце?
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
David Reinstated in His Kingdom - 2 Samuel 19:1-39 In his passionate and sinful sorrow on account of Absalom's death David not only forgot altogether what it was his duty to do, in order to recover the affections of the people, so that Joab was obliged to remind him of this duty which was binding upon him as king (Sa2 19:1-8); but he even allowed himself to be carried away into the most inconsiderate measures (Sa2 19:9-14), and into acts of imprudence and injustice (Sa2 19:16-23, Sa2 19:24-30), which could not contribute to the strengthening of his throne, however much the affection with which he wished to reward the old man Barzillai for his faithful services (Sa2 19:31-40) might show that the king was anxious to promote the welfare of his subjects.
Відкрити джерело ↗We left David's army in triumph and yet David himself in tears: now here we have, I. His return to himself, by the persuasion of Joab (Sa2 19:1-8). II. His return to his kingdom from his present banishment. 1. The men of Israel were forward of themselves to bring him back (Sa2 19:9, Sa2 19:10). 2. The men of Judah were dealt with by David's agents to do it (Sa2 19:11-14) and did it (Sa2 19:15). III. At the king's coming over Jordan, Shimei's treason is pardoned (Sa2 19:16-23), Mephibosheth's failure is excused (Sa2 19:24-30), and Barzillai's kindness is thankfully owned, and recompensed to his son (Sa2 19:31-39). IV. The men of Israel quarrelled with the men of Judah, for not calling them to the ceremony of the king's restoration, which occasioned a new rebellion, an account of which we have in the next chapter (Sa2 19:40-43).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А синам ґілеадянина Барзіллая зробиш ласку, і нехай вони будуть серед тих, що їдять за твоїм столом, бо вони отак прийшли до ме́не, коли я втікав перед Авесаломом, твоїм братом.
І пішли вони й стали на нічлі́г в Ґерут-Кімгамі, що при Віфлеємі, щоб піти й утікти до Єгипту
І ввесь народ перейшов Йордан, перейшов і цар. І цар поцілував Барзілла́я, та й поблагословив його, і той вернувся на своє місце.
і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, — то не вві́йде твій, труп до гро́бу батьків твоїх!“
Бо я вже за жертву стаю, і час відхо́ду мого вже настав.
знаючи, що я незаба́ром повинен покинути оселю свою, як і Госпо́дь наш Ісус Христос об'явив мені.
А я оце сьогодні відхо́джу доро́гою всієї землі. А ви будете знати всім своїм серцем та всією своєю душею, що не відпало ані одне слово зо всіх тих добрих слів, що про вас говорив був Господь, Бог ваш, — усе збуло́ся вам, не відпало з нього ані одне слово.
І поне́сли його сини його до ханаанського Кра́ю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купив був Авраа́м на володіння для гробу від хіттеянина Ефрона, навпроти Мамре́.
І ляжу я з батьками своїми, — і ти винесеш мене з Єгипту, і поховаєш мене в їхньому гробі“. А той відказав: „Я вчиню за словом твоїм“.
І сказав Ізраїль до Йосипа: „Ось я вмираю... А Бог бу́де з вами, і поверне вас до Краю ваших батьків!