2-а Самуїлова 18:28
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І кликнув Ахіма́ац, і сказав до царя: „Мир!“ І вклонився він цареві своїм обличчям до землі та й сказав: „Благословенний Господь, Бог твій, що видав людей, які підне́сли були руку свою проти мого пана царя!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Ahimaaz then called out to the king, "Shalom," i.e., Hail! and fell down before him to greet him reverentially, and said, "Blessed be Jehovah thy God, who hath given up the men that lifted up their hand against my lord the king."
Відкрити джерело ↗This chapter puts a period to Absalom's rebellion and life, and so makes way for David to his throne again, whither the next chapter brings him back in peace and triumph. We have here, I. David's preparations to engage the rebels (Sa2 18:1-5). II. The total defeat of Absalom's party and their dispersion (Sa2 18:6-8). III. The death of Absalom, and his burial (Sa2 18:9-18). IV. The bringing of the tidings to David, who tarried at Mahanaim (Sa2 18:19-32). V. His bitter lamentation for Absalom (Sa2 18:33).
Відкрити джерело ↗18:28-29 Everything is all right! (Hebrew shalom): David then asked, “Is it shalom with the young Ab-shalom?” (What about young Absalom? . . . Is he all right?). Even though Absalom was David’s rival, he was also David’s son. David was more concerned about his son’s fate than the well-being of his fighting servants (19:5-6).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І благословенний Бог Всевишній, що видав у руки твої ворогів твоїх“. І Аврам дав йому десятину зо всього.
І говорила та текоїтянка до царя, і впала на обличчя своє на землю, і вклонилася та й сказала: „Поможи, ца́рю!“
А четвертого дня зібралися вони до долини Бераха, бо там благословляли Господа; тому назвали ім'я́ тому місцю: долина Бераха, і так воно зветься аж до сьогодні.
І сказав він до Давида: „Справедливі́ший ти від мене, бо ти робив мені добро, а я робив тобі лихо.
І сказав Авіша́й до Давида: „Сьогодні Бог видав твого ворога в руку твою, а тепер проколю́ я його списом аж до землі одним ударом, і не повторю́ йому!“
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
та й сказав: „Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана“.
І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табо́ру від Саула, — а одежа його роздерта, і по́рох на його голові. І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на зе́млю й поклони́вся.