# Псалми 97:1 (Біблія в перекладі Івана Огієнка (1962))

> Співайте для Господа пісню нову́, бо Він чу́да вчинив! Йому помогла́ прави́ця Його та святе раме́но Його.

## Що це означає

Подивись уважно на перші слова: "Співайте для Господа пісню нову́". Не стару, не завчену, а нову — тому що сталося щось таке нове, що старі слова вже не вміщають радості. Чому нова пісня? Бо "Він чу́да вчинив" — сталося щось, що вибивається з ряду звичайних Божих справ, щось, що змушує зупинитись і сказати: "цього я ще не оспівував". А далі — найважливіша частина вірша: "Йому помогла́ прави́ця Його та святе раме́но Його". Зверни увагу на дивну граматику — Богові "допомогла" Його ж власна рука. Ніхто збоку не втрутився, жоден союзник, жодна армія. Він сам Собі — сила. Це образ воїна-царя, який здобуває перемогу голими руками, без чужої допомоги [Jamieson-Fausset-Brown](cite://s?id=jamieson-fausset-brown).

Цей вірш стоїть у середині цілого гурту псалмів (у єврейській нумерації це Псалом 98, а тут, за іншою традицією нумерації, — 97), які всі проголошують одну й ту саму новину: Господь царює. Псалом перед ним і псалом після нього б'ють у той самий барабан — заклик усій землі радіти, бо трон зайнятий Царем, якого ніхто не скине [Keil-Delitzsch Old Testament Commentary](cite://s?id=keil-delitzsch). Тут, зауважує стара коментаторська традиція, невипадково повторюється те, що вже прозвучало раніше в цьому ж збірнику псалмів [Matthew Henry Bible Commentary](cite://s?id=matthew-henry).

Легко проґавити одну деталь: ця пісня — не приватна подяка. Вона написана для хору, для громади, для всієї землі. Радість тут не залишається у Ізраїля — вона розтікається аж до "многих островів" (як каже сусідній псалом), тобто до найдальших, найчужіших народів, які навіть не знали, що такий Бог існує. Тут християни й іудеї читають вірш по-різному: іудейська традиція бачить у ньому історичну перемогу Господа над ворогами Ізраїля; християнська традиція — і зокрема ранні отці Церкви — чує тут пророче відлуння перемоги, яка вийде далеко за межі одного народу.

## Історичний контекст

Автор цього псалма невідомий — під ним немає імені, як і під більшістю псалмів у цьому розділі (Псалми 93–100 за єврейською нумерацією). Більшість дослідників датують цей блок часом після повернення євреїв із вавилонського полону (близько 539 року до Р.Х., коли перський цар Кір дозволив ізраїльтянам повернутися додому і відбудувати Єрусалим). Уяви собі народ, який щойно втратив царя, храм, землю — усе, на чому трималася їхня ідентичність. Вавилонський цар Навуходоносор зруйнував Єрусалим і храм у 586 році до Р.Х., і десятиліттями люди жили у чужій землі, співаючи "як нам співати пісню Господню на чужій землі?" (Псалом 137/136). І ось тепер, коли земного царя з роду Давида вже немає, community храмового богослужіння наполегливо повторює: земний престол упав, але небесний — ні. Господь царює і без Давидового нащадка на троні.

Цей псалом, найімовірніше, звучав під час храмового богослужіння — можливо, під час святкових зібрань, коли левіти та хори співали хвалу перед вівтарем. Уяви двір храму, натовп прочан, спів, що піднімається над кам'яними стінами, і слова про "многі острови" — далекі, чужі землі за морем, як Таршіш (сучасна Іспанія чи Сардинія), про які знали лише завдяки торговцям і морякам. Це заклик до радості, який лунає з маленької, слабкої, щойно відновленої громади — і водночас проголошує владу Бога над усім видимим світом, включно з імперіями, що саме тоді панували над ними.

## Мова оригіналу

Слова цього конкретного вірша ("нова пісня", "чудеса", "правиця", "рамено") у наданому переліку Строгової конкордації не наведені — але той перелік дає нам ключові слова, які б'ються, наче пульс, крізь усю цю групу псалмів (95–100), що оточують наш вірш і пояснюють, чому ця "нова пісня" взагалі лунає.

**מָלַךְ** (malak, H4427) — "царювати", "зійти на трон". Це слово-двигун усього циклу псалмів навколо нашого вірша: Господь не просто зробив щось велике одного разу — Він царює, продовжує правити

---

https://dewfall.app/uk/read/ukro:19:97:1

Біблія в перекладі Івана Огієнка, Українське Біблійне Товариство (CC BY-SA 4.0)