# Числа 31 (Біблія в перекладі Івана Огієнка (1962))

1. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2. „Пімсти́ мідіяні́там за кривду Ізра́їлевих синів, по́тім бу́деш прилу́чений до своєї рідні́“.
3. І промовив Мойсей до наро́ду, гово́рячи: „Озбройте з-поміж себе людей для ві́йська, і будуть вони на мідіян, щоб дати Господню пі́мсту на мідіян.
4. По тисячі з пле́мені зо всіх Ізраїлевих племе́н пошле́те до війська“.
5. І були призна́чені з Ізраїлевих тисяч — тисяча з племені — дванадцять тисяч узброєних для війська.
6. I послав їх Мойсей — тисячу з кожного племени — до їх війська, і Пінхаса, сина священика Елеазара, на війну, і святий по́суд, і су́рми для су́рмлення в його руці.
7. I ру́шили війною па Мідіяна, як наказав був Господь Мойсеєві, і позабива́ли кожного чоловічої статі.
8. І крім тих забитих, позабивали мідія́нських царів: Евія, і Рекема, і Цура, і Хура, і Реву, — п 'ять мідіянських царів, і Валаама, Беорового сина, забили мечем.
9. І полони́ли Ізраїлеві сини мідіянських жінок і їхніх діте́й, і всю їхню худобу, і всі їхні стада́ та ввесь їх має́ток пограбува́ли.
10. А всі їхні міста по їхніх оса́дах та всі їхні оселі попали́ли огнем.
11. І позабирали вони все захо́плене й усю здо́бич, людей та худобу.
12. І вони привели́ до Мойсея й до священика Елеаза́ра та до громади Ізраїлевих синів полоне́них і здо́бич, і захо́плене до табо́ру, до моавських степі́в, що над приєрихо́нським Йорда́ном.
13. І вийшли Мойсей і священик Елеаза́р та всі начальники громади назустріч їм поза та́бір.
14. І розгнівався Мойсей на військо́вих провідникі́в, тисячників та сотників, що верталися з війська тієї війни.
15. І сказав до них Мойсей: „Чи ви позоставили живими всіх жіно́к?
16. Тож вони були́ для Ізраїлевих синів — за радою Валаама — причиною на відсту́плення від Господа через Пеора! І була пора́зка в Господній громаді.
17. А тепер позабивайте кожного хлопця між ді́тьми, і кожну жінку, що познала чоловіка на мужеськім ло́жі, повбивайте.
18. А всіх молодих жінок, що не познали мужеського ло́жа, зоставте живими для себе.
19. А ви пробудьте поза табо́ром сім день. Кожен, хто забив кого́, і кожен, хто доторкався тру́па, очистьтеся дня третього й дня сьомого ви та ваші бра́нці.
20. І ви очистите кожну одежу, і кожну шкуряну́ річ, і все зроблене з кози́ної вовни, і кожну дерев'я́ну річ“.
21. І сказав священик Елеаза́р во́їнам, що ходили на війну: „Оце постанова зако́ну, що Господь наказав був Мойсеєві:
22. Тільки золото й срібло, мідь, залізо, ци́ну та олово,
23. кожну річ, що видержить в огні, перепрова́дите через огонь, — і стане чиста, тільки перше очища́льною водою очи́ститься; а все, що не виде́ржує огню, перепрова́дите через воду.
24. І виперете одежу свою сьомого дня, і станете чисті, а потому вві́йдете до табо́ру“.
25. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
26. „Перелічи здо́бич бра́нців між людьми́ й між худобою ти й священик Елеаза́р та голови ба́тьківських домів громади.
27. І поділиш ту здо́бич пополовині між учасниками війни, що входять до війська, і між усією громадою.
28. І принесеш дани́ну для Господа від військо́вих, що входять до війська, одну душу від п'яти сотень від люди́ни й від великої худоби, і від ослів, і від худоби дрібно́ї.
29. З їхньої половини візьми, і даси священикові Елеазарові як Господнє прино́шення.
30. А з половини Ізраїлевих синів ві́зьмеш одного вийнятого з п'ятидесяти — з люди́ни, з худоби великої, з ослів та з худоби дрібно́ї, з кожної скотини, та й даси їх Левитам, що виконують сторожу Господньої скинії“.
31. І зробив Мойсе́й та священик Елеаза́р, як Господь наказав був Мойсе́єві.
32. І була здо́бич, позостале грабунку, що захопи́ли були́ військо́ві: дрібної худоби — шістсо́т тисяч і сімдеся́т тисяч і п'ять тисяч.
33. А худоба велика -сімдесят і дві тисячі.
34. І осли — шістдеся́т і одна тисяча.
35. А душ лю́дських із жінок, що не пізнали мужеського ло́жа, усіх душ — тридцять і дві тисячі.
36. І була половина, ча́стка тих, що вхо́дили до війська, число худоби дрібно́ї — триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.
37. І була дани́на для Господа з худоби дрібної, — шість сотень сімдесят і п'ять.
38. А худоба велика: тридцять і шість тисяч, а їхня дани́на для Господа — сімдесят і двоє.
39. А осли: тридцять тисяч і п'ять сотень, а їхня дани́на для Господа — шістдеся́т і один.
40. А душ лю́дських: шістнадцять тисяч, а їхня данина для Господа — тридцять і дві душі.
41. І дав Мойсей дани́ну Господнього прино́шення священикові Елеазарові, як Господь наказав був Мойсеєві.
42. І з половини Ізраїлевих синів, що Мойсей відділив, від людей, що вирушали на війну, —
43. і була грома́дська половина з дрібної худоби — триста тисяч і тридцять тисяч і сім тисяч і п'ять сотень.
44. А худоба велика — тридцять і шість тисяч.
45. А осли — тридцять тисяч і п'ять сотень.
46. А лю́дських душ — шістнадцять тисяч, —
47. і взяв Мойсей з половини Ізраїлевих синів вийнятого одно́го з п'ятидесяти з люди́ни та зо скотини, та й дав їх Левитам, що виконують сторо́жу Господньої скинії, як Господь наказав був Мойсеєві.
48. 
49. та й сказали Мойсеєві: „Твої раби перелічили військо́вих, що під нашою рукою, і нікого з нас не бракува́ло.
50. І ми прине́сли Господню жертву, кожен, хто знайшов що з золота, ланцюжо́к на ноги, і нараме́нник, пе́рстень, сере́жки та наши́йника на очищення наших душ перед Господнім лицем“.
51. І взяв Мойсей та священик Елеазар від них те золото, кожну зро́блену річ.
52. І було́ всього золота прино́шення, що прине́сли для Господа, — шістнадцять тисяч сімсот і п'ятдесят шеклів від тисячників і від сотників.
53. Військо́ві грабува́ли кожен для себе.
54. І взяв Мойсей та священик Елеазар те золото від тисячників та сотників, і вне́сли його до скинії заповіту, — па́м'ятка для Ізраїлевих синів перед Господнім лицем.

---

https://dewfall.app/uk/read/chapter/ukro:4:31

Біблія в перекладі Івана Огієнка, Українське Біблійне Товариство (CC BY-SA 4.0)