# До ефесян 5 (Біблія в перекладі Івана Огієнка (1962))

1. Отже, будьте наслідувачами Богові, як улю́блені діти,
2. і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Само́го Себе, як дар і жертву Богові на приємні па́хощі.
3. А розпуста та не́чисть усяка й заже́рливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як ли́чить святим,
4. і гидо́та, і марносло́вство або жарти, що непристойні вам, але краще дя́кування.
5. Знайте бо це, що жоден розпу́сник, чи нечистий, або заже́рливий, що він ідоля́нин, не має спа́дку в Христовому й Божому Царстві!
6. Нехай вас не зво́дить ніхто словами марно́тними, бо гнів Божий приходить за них на неслухня́них, —
7. тож не будьте їм спільниками !
8. Ви бо були колись те́мрявою, тепер же ви світло в Господі, — поводьтеся, як діти світла,
9. бо плід світла знахо́диться в кожній добрості́, і праведності, і правді.
10. Допевня́йтеся, що приємне для Господа,
11. і не беріть участи в неплідних ділах те́мряви, а краще й докоряйте.
12. Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потає́мно!
13. Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло.
14. Через це то й говорить: „Сплячий, вставай, і воскре́сни із мертвих, — і Христос осві́тлить тебе!“
15. Отож, уважайте, щоб поводитися обере́жно, не як немудрі, але як мудрі,
16. використо́вуючи час, — дні бо лукаві!
17. Через це не будьте нерозумні, але розумійте, що́ є воля Господня.
18. І не впивайтесь вином, в якому розпуста, але краще напо́внюйтесь Духом,
19. розмовляючи поміж собою псалма́ми, і гі́мнами, і пісня́ми духовними, співаючи й граючи в серці своєму для Господа,
20. дякуючи за́вжди за все Богові й Отцеві в Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа,
21. ко́рячися один о́дному у Христовім страху́.
22. Дружи́ни, — корі́ться своїм чоловікам, як Господе́ві, —
23. бо чоловік — голова дружи́ни, як і Христос — Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!
24. І як ко́риться Церква Христові, так і дружи́ни своїм чоловікам у всьо́му.
25. Чоловіки, — любіть своїх дружи́н, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе,
26. щоб її освятити, очистивши водяним ку́пелем у слові,
27. щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була́ свята й непорочна!
28. Чоловіки повинні любити дружи́н своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружи́ну свою, той любить самого себе.
29. Бо ніко́ли ніхто не знена́видів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву,
30. бо ми — члени Тіла Його від тіла Його й від косте́й Його!
31. „Покине тому́ чоловік батька й матір, і пристане до дружи́ни своєї, — і бу́дуть обоє вони одним тілом“.
32. Ця таємниця велика, — а я говорю́ про Христа та про Церкву!
33. Отже, нехай кожен зокре́ма із вас любить так свою дружи́ну, як самого себе, а дружи́на нехай боїться свого чоловіка!

---

https://dewfall.app/uk/read/chapter/ukro:49:5

Біблія в перекладі Івана Огієнка, Українське Біблійне Товариство (CC BY-SA 4.0)