# Йов 31 (Біблія в перекладі Івана Огієнка (1962))

1. Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на ді́вчину?
2. І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот?
3. Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям?
4. Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки?
5. Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, —
6. то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає!
7. Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, —
8. то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням!
9. Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша,
10. то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші!
11. Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна,
12. бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій!
13. Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною,
14. то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м?
15. Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі?
16. Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував?
17. Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́?
18. Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його!
19. Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, —
20. чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся?
21. Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, —
22. хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча, а рука моя від сугло́бу свого нехай буде відла́мана!
23. Бо о́страх на мене — нещастя від Бога, а перед вели́ччям Його я не можу встоя́ти.
24. Чи я золото клав за наді́ю собі, чи до щирого золота я говорив: „Ти, безпеко моя“?
25. Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?
26. Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе́,
27. то коли б потає́мно пова́билось серце моє, і цілу́нки рукою я їм посилав, —
28. це так само провина підсу́дна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!
29. Чи я ті́шивсь упа́дком свойо́го нена́висника, чи порушувавсь я, коли зло спотика́ло його?
30. Таки ні, — не давав я на гріх піднебі́ння свого, щоб прокля́ттям жадати душі його.
31. Хіба люди наме́ту мого не казали: „Хто покаже такого, хто з м'яса його не наси́тився?“
32. Чужи́нець на вулиці не ночува́в, — я двері свої відчиняв подоро́жньому.
33. Чи ховав свої про́гріхи я, як люди́на, щоб у своє́му нутрі затаї́ти провину свою?
34. Бо тоді я боявся б великого на́товпу, і сором від ро́дів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не вихо́див.
35. О, якби мене вислухав хто! Оце пі́дпис моєї руки: Нехай Всемогу́тній мені відповість, а ось звій, зо скарго́ю, що його написав мій проти́вник.
36. Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обви́нувся б ним, як вінка́ми?
37. Число кро́ків своїх я представлю йому; мов до кня́зя, наближусь до нього.
38. Якщо проти мене голо́сить земля моя, й її бо́розни плачуть із нею,
39. якщо без гроше́й я їв пло́ди її, а її власника́ я стогна́ти примушував, —
40. то за́мість пшениці хай ви́росте те́рен, а замість ячме́ню — кукі́ль!“ Слова Йова скінчи́лися.

---

https://dewfall.app/uk/read/chapter/ukro:18:31

Біблія в перекладі Івана Огієнка, Українське Біблійне Товариство (CC BY-SA 4.0)